Корпоративізм — це політична ідеологія, яка виступає за організацію суспільства основними групами інтересів або корпоративними групами, такими як сільськогосподарські, ділові, етнічні, робочі, військові, патронажні чи наукові зв’язки, на основі їхніх спільних інтересів. Теоретично він базується на трактуванні громади як органічного тіла. Термін корпоративізм заснований на латинському слові «corpus», що означає «тіло» або «структура».
У корпоративній державі ці корпоративні групи визнаються державою та наділяються ними певними повноваженнями з наміром дозволити кожній групі представляти власні інтереси в політичному процесі. Це на відміну від плюралізму, коли багато груп змагаються за вплив і владу, але жодна з них не визнається офіційно чи не отримує особливих привілеїв з боку держави.
Корпоративізм виник у пізньому Середньовіччі з цеховою системою організації господарства, де ремісничі гільдії та гільдії купців організовували місцеві економіки. Ідея полягала в тому, що суспільство функціонує найкраще, коли його економічні сектори організовані в ці професійні організації, кожна з яких працюватиме разом для загального блага суспільства.
У сучасну епоху корпоративізм вперше був сформульований наприкінці 19 століття католицькою церквою у відповідь на виклики як соціалізму, так і необмеженого капіталізму. Бачення Церкви корпоративізму було викладено в енцикліці Папи Лева XIII Rerum Novarum 1891 року, яка виступала за права працівників створювати профспілки, але відкидала класовий конфлікт і скасування приватної власності.
У 20 столітті корпоративізм став ключовою частиною економічних систем фашистських держав, таких як Італія за Беніто Муссоліні. Режим Муссоліні організував економіку Італії у великі галузеві корпорації, кожна з яких мала представляти інтереси своїх членів, але на практиці контролювалася фашистською державою.
Однак корпоративізм не пов’язаний виключно з фашизмом. Це також було характерною рисою багатьох нефашистських держав, особливо в Західній Європі, де корпоративний торг між працею, бізнесом і державою був ключовою рисою економічної політики. У цих випадках корпоративність часто асоціюється з моделями соціального партнерства, коли уряд, роботодавці та профспілки співпрацюють, щоб визначити економічну політику.
Підсумовуючи, корпоративність як політична ідеологія ґрунтується на організації суспільства в корпоративні групи, кожна з яких представляє власні інтереси. Його історія охоплює період від пізнього середньовіччя до сьогодення з різними проявами в різних політичних та економічних системах.
Наскільки ваші політичні переконання схожі на Corporatism питання? Проведіть політичну вікторину, щоб дізнатися.
